меню сайта
ОКРЕМІ ЗАСАДИ ВИКОРИСТАННЯ ПОЛІГРАФА У РОЗСЛІДУВАННІ КРИМІНАЛЬНИХ ПРАВОПОРУШЕНЬ
Розглядаються актуальні питання щодо місця поліграфа та діяльності, пов’язаної з його використанням у кримінальному судочинстві України. Розкривається зміст цього напряму діяльності на основі наукових позицій вітчизняних та зарубіжних вчених. Обґрунтовується доцільність та практичні рекомендації використання поліграфа та його результатів у відкритому кримінальному провадженні щодо вчиненого та зареєстрованого в Єдиному реєстрі досудових розслідувань кримінального правопорушення.
Рассматриваются актуальные вопросы места полиграфа и деятельности, связанной с его использованием в уголовном судопроизводстве Украины. Раскрывается содержание этого направления деятельности с учетом научных подходов отечественных и зарубежных ученых. Обосновывается целесообразность и практические рекомендации использования полиграфа и его результатов в открытом уголовном производстве, относительно совершенного и зарегистрированного в Едином реестре досудебных расследований уголовных правонарушений.
The most important items polygraph places and activities associated with its use in criminal proceedings of Ukraine. The content of this activity based on scientific approaches of domestic and foreign scholars. The expediency and practical recommendations polygraph and results in an open criminal proceedings, to commit and registered in the Unified Register of pre-trial investigations of criminal offenses.
Ключові слова: поліграф, експерт-поліграфолог, психофізіологічна експертиза з використанням поліграфа, кримінальне провадження, досудове слідство, кримінальне судочинство.
Використання поліграфа в кримінальному судочинстві різних країн світу є беззаперечним юридичним фактом. Практично не виникає питання доцільності застосування цього приладу та його результатів під час виконання кадрових і службових перевірок щодо професійно-психологічного відбору на службу та навчання, натомість воно постає відносно меж застосування даного науково-технічного приладу саме в кримінальному судочинстві.
Посилаючись на досліджувану зарубіжну емпіричну практику, в країнах, де поліграф є легалізованим приладом, його застосовують у двох напрямах кримінального процесу: 1) під час проведення слідчих дій; 2) у формі експертизи, зокрема для вирішення завдань кримінального судочинства. Саме такої думки доходили в різні часи вчені Ф. Берш (1959), Р. Едвардс (1981), Р. Петерс (1982) та інші. Натомість, в країнах, де поліграф та діяльність щодо його використання нормативно неврегульована, в тому числі в Україні, здебільшого прилад використовують у: кадровій роботі та правоохоронній діяльності. Перший напрям є більш апробованим і він розкриває широке коло питань, оскільки його межі стосуються фахового, цілеспрямованого психофізіологічного відбору кадрів: під час найму персоналу на роботу; з метою періодичних (планових) перевірок робочого персоналу; у разі вибіркових (позапланових) перевірок співробітників тощо. Другий напрям має низку нез’ясованих питань, які потребують системного вивчення, узагальнення й вироблення конкретних засад щодо використання поліграфа у кримінальному судочинстві України. Саме цей напрям наразі є актуальним для вітчизняної слідчої і судової правозастосовної діяльності. Більше того, вітчизняними науковцями відстоюються позиції щодо поділу поліграфних досліджень, в межах правоохоронної діяльності, за наступними напрямами: криміналістичним і слідчим. Як наголошує вітчизняний поліграфолог Ж. Ю. Половнікова, перший (криміналістичний) створює можливість:
звузити коло підозрюваних і, можливо, причетних осіб до події розслідуваного злочину;
визначити ймовірну роль опитуваної особи щодо планування, підготовки та вчинення конкретного злочину;
оцінити достовірність інформації, яка повідомляється опитуваною особою, і на її основі висунути обґрунтовану версію щодо розслідуваної події в цілому чи окремих її обставин;
здобути оперативно-значущу інформацію, яку в інший спосіб отримати неможливо;
отримати фактичні дані, матеріальні докази та інші дані для своєчасного проведення оперативно-розшукових дій і слідчих заходів, а також для виявлення, припинення, запобігання й розкриття злочинів.
Другий (слідчий) є значимим під час проведення слідчих (розшукових) дій і допомагає визначити:
достовірність показань особи щодо обставин конкретного злочину;
коло осіб, причетних до злочину, або тих, які володіють інформацією щодо конкретного злочину;
місцезнаходження матеріальних доказів на місцевості та в приміщенні, в тому числі і безпосередньо під час обшуку;
правдивість показань свідків, достовірність даних, отриманих від очевидців, потерпілих чи заявників [1].
Як на нас, означені вище напрями цілком можуть бути використані комплексно як під час проведення слідчих (розшукових) дій та інших процесуальних заходів, так і в проведенні негласних слідчих (розшукових) дій з метою належного розслідування відкритого кримінального провадження щодо зареєстрованого в ЄРДР кримінального правопорушення. Але з урахуванням того, що поліграф не має нині законодавчого закріплення в Україні, найбільш визнаною залишається оперативно-розшукова діяльність, як складова негласних слідчих (розшукових) дій, у якій і реалізується це експертне дослідження. На думку зарубіжних поліграфологів В. В. Семенова і Л. М. Іванова, практика використання науково-технічного приладу поліграфа в оперативно-розшуковій діяльності переконливо свідчить про можливість розв’язання за його допомогою таких завдань:
по-перше, визначити ймовірність причетності опитуваної особи у підготовці та вчиненні злочину;
по-друге, оцінити достовірність наданої інформації опитуваною особою;
по-третє, отримати криміналістично-значущу інформацію щодо невідомих раніше обставин злочину;
по-четверте, підтвердити висунуту криміналістичну версію
[2, с. 75–91].
В. Я. Карлов також наголошує, що під час розслідування злочинів за допомогою поліграфа можна розв’язати окремі завдання:
виявлення місця, способу та інших обставин злочину;
визначення особи, яка вчинила злочин, і її співучасників;
встановлення мотивів злочину;
визначення місця приховування трупа, зброї тощо [3, с. 23–24].
Дійсно, накопичений досвід використання поліграфа під час розслідування злочинів дає підстави стверджувати, що діяльність застосування цього науково-технічного приладу сьогодні – є практично єдина процедура роботи з ідеальними слідами відображення, підтверджена своєю ефективністю на практиці. Саме вони є ключовими у формуванні уявлення й відтворення особою інформації про подію, яка відбулася, оскільки «ідеальні сліди – це реконструювання індивідом образу того чи іншого предмета (об’єкта), інформація про який зберігається у довготривалій пам’яті» [4, с. 33].
Ідеальні сліди, на відміну від матеріальних, недоступні для візуального бачення того, що відбулося. Вони можуть бути сприйняті лише за допомогою їх матеріалізації, таким чином пізнаються не самі сліди, а різноманітні докази їх існування. Матеріалізація ідеальних слідів виникає, як правило, у процесі комунікативної діяльності між учасниками кримінального процесу, котрий відбувається у встановлених процесуальних формах з використанням вербальних засобів спілкування. А тому, дослідження ідеальних слідів за допомогою апаратно-програмного приладу поліграфа дає змогу не тільки провести перевірку на предмет з’ясування значимих питань для особи, які відобразяться у вигляді амплітудних коливань на комп’ютерній поліграмі, забезпечених реакціями організму людини, а й визначити найбільш перспективний напрям розслідування та отримати докази про причетність чи непричетність опитуваного до вчинення кримінального правопорушення.
Тому вважаємо, що перелік завдань, який можна провести за допомогою поліграфа в межах відкритого кримінального провадження є достатньо широким і визначається він залежно від конкретної слідчої ситуації, яка склалася відносно вчиненої події злочину. Наприклад, щодо окремих завдань:
1. Перевірити й оцінити психофізіологічною експертизою з використанням поліграфа достовірність отриманої раніше інформації досудовим слідством від підозрюваного чи обвинуваченого у відкритому кримінальному провадженні.
Такого змісту завдання спеціаліст-поліграфолог, якого залучають до участі в кримінальному судочинстві як експерта-поліграфолога на підставі ч. 4 ст. 38; ч. 1 ст. 243; ч. 2 п. 4 та 5 ст. 244 КПК України розв’язує досить часто в межах кримінального провадження щодо конкретної події злочину. І, здебільшого, стикається з ситуацією, за якої підозрювана чи обвинувачена особа заперечує свою участь у вчиненому протиправному діянні. Більше того, підекспертна особа навіть в ситуації проведення психофізіологічної експертизи з використанням поліграфа намагається зовнішньо демонструвати відкриту співпрацю з експертом-поліграфологом, але наскільки її наміри є щирими, можна буде дати оцінку лише після опрацювання отриманих комп’ютерних поліграм фахівцем поліграфа. Тому, належно організована і проведена процедура передтестової бесіди експертом-поліграфологом з підекспертним, а також правильно підібрані тести опитування дадуть можливість практично беззаперечно оцінити достовірність отриманих раніше даних від особи досудовим слідством. Окрім того, результати такого виду експертизи зможуть оптимізувати пошук реального злочинця, навіть якщо коло підозрюваних досить широке.
2. Перевірити психофізіологічною експертизою з використанням поліграфа інформацію щодо не з’ясованих або ж не відомих слідству обставин злочину, які містять криміналістично-значущі дані.
Зазначимо, що подібне завдання може бути розв’язане шляхом побудови і пред’явленням спеціальних тестів експертом-поліграфологом підекспертній особі. Вони готуються фахівцем на основі даних досудового слідства або ж висунутих криміналістичних версій у відкритому кримінальному провадженні. Спеціальні психофізіологічні тести допоможуть визначити значимість запитання для підекспертного і з’ясувати ймовірний характер приховуваної ним інформації. Здебільшого побудова таких тестів базуватиметься на засадах криміналістичної характеристики події злочину. Зокрема на таких елементах:
предмет безпосереднього злочинного посягання;
засоби та знаряддя вчинення злочину;
спосіб вчинення злочину та можливий спосіб приховування;
особу злочинця та потерпілого;
інші обставини, які підлягають встановленню;
мета та мотиви вчинення злочину.
У кожному випадку обсяг і зміст необхідної інформації визначається індивідуально з урахуванням наданих експерту-полігафологу досудовим слідством вихідних даних з матеріалів кримінального провадження мети та завдань, які ставляться перед ним.
3. Перевірити психофізіологічною експертизою з використанням поліграфа вірність напряму висунутої слідством криміналістичної версії щодо факту розслідуваної злочинної події.
Перед експертом-пліграфологом постає доволі непросте питання, на кшталт, підтвердити або ж спростувати версійний умовивід висунутий уповноваженим законом суб’єктом кримінального процесу щодо розслідуваної події злочину як одного з методів криміналістичного пізнання. З позиції науки криміналістики – це складний розумовий процес, який потребує детального вивчення обставин вчиненого з використанням усіх можливих знань про подію кримінального правопорушення. Як у процесі будь-якої пізнавальної діяльності, так і під час розслідування злочинів відбувається не проста констатація фактів, а складний діалектичний процес, пов’язаний з аналізом. Особи, які проводять досудове розслідування, від зовнішньої сторони події йдуть до встановлення зв’язків, які існують між окремими фактами та обставинами вчиненого, що досліджується, від знання про теперішнє – до знання про минуле. Тому особливе значення в цьому процесі має така формально-логічна категорія, як гіпотеза, тобто умовивід з припущеннями. У діяльності правоохоронних органів з розслідування злочинів вона визначена як «криміналістична версія» [5, с. 29].
Криміналістична версія – це обґрунтоване припущення особи, яка уповноважена здійснювати діяльність з виявлення і розслідування злочинів щодо фактів, явищ чи групи фактів або явищ, які мають або можуть мати значення для кримінального провадження і свідчать про сутність досліджуваної події, про причини, які її викликали, про винних осіб, характер їхньої вини та інші обставини, що сприяють розкриттю злочину [6, с. 27].
Отже, підтвердити висунуту криміналістичну версію слідством чи її спростувати для експерта-поліграфолога означає належно оцінити вихідні дані, які містяться в матеріалах кримінального провадження, а на їх основі побудувати спеціальні тести опитування підекспертних осіб на поліграфі.
4. Сприяти органам досудового розслідування в пошуку безвісти зниклої особи, шляхом ініціювання проведення психофізіологічної експертизи з використанням поліграфа відносно свідків та потерпілих у кримінальному провадженні.
Зазвичай, випадки пошуку безвісти зниклих осіб характеризуються практичною відсутністю інформації, яка могла б ефективно бути використаною фахівцем під час проведення психофізіологічної експертизи із застосуванням поліграфа.
Беззаперечно, що основою психофізіологічних тестів відносно перевірки вербальних даних від підекспертного мають бути чіткі вихідні дані отримані експертом-поліграфологом з матеріалів кримінального провадження. Але з урахуванням того, що доволі часто підекспертними виступають свідки чи потерпілі, в тому числі недобросовісні, поліграфологу слід найбільш оптимально використати свої фахові знання і навички для вибору відповідних типів психофізіологічних тестів та правильності їх побудови. Саме завдячуючи грамотному, кваліфікованому застосуванню спеціальних знань та вмінь поліграфологом через сприйняття психофізіологічних реакцій підекспертного в процесі проведення експертизи є достатньо високі можливості досягти значимих результатів, а також сприяти досудовому слідству в установленні обставин вчиненого кримінального правопорушення.
5. Перевірити достовірність отриманих даних досудовим слідством під час проведення слідчих (розшукових) дій, зокрема за результатами тактики пред’явлення для впізнання.
Результати проведення психофізіологічної експертизи з використанням поліграфа можуть слугувати підтвердженням чи спростуванням правильності отримання даних відносно конкретної слідчої (розшукової) дії, проведеної у встановленому процесуальному порядку. Особливе місце в цьому процесі посідає тактика проведення впізнання. Пред’явлення для впізнання – це слідча дія, яка полягає в пред’явленні, демонструванні свідку, потерпілому, підозрюваному або обвинуваченому особи чи предмета з метою встановлення тотожності або групової належності [7, с. 294].
Результати проведення цієї слідчої дії не завжди задовольняють сторін учасників кримінального процесу. А тому виникає необхідність закріпити отримані дані проведенням психофізіологічної експертизи з використанням поліграфа, ініціаторами якої виступають як уповноважені органів досудового розслідування так і адвокати підзахисного. Необхідність з боку слідства може виникнути у випадках, коли є підстави вважати, що той, хто впізнає, завідомо вводить в оману досудове розслідування з різних причин: зацікавленості у результатах кримінального провадження, шантажування та залякування особи, яка впізнає її рідних і близьких та інше. Тим самим, змінює покази, надані слідству раніше, в процесі попередньо проведеного допиту. З боку сторони захисту – коли є наявні підстави в адвоката вважати, щодо відбулося порушення процесуальної форми тактики проведення пред’явлення для впізнання досудовим слідством, яке спричинило негативні наслідки для підзахисного.
Запропонований вище перелік завдань, які можна виконати за допомогою психофізіологічної експертизи з використанням поліграфа у правоохоронній діяльності має лише частковий виклад, більш конкретизовані завдання визначаються потребами досудового слідства і можливостями експерта-поліграфолога досягти відповідного результату.
Підсумовуючи викладене, доходимо висновку про те що:
1. використання поліграфа в кримінальному судочинстві, зокрема в діяльності з розслідування кримінальних правопорушень має відповідні засади для практичного застосування;
2. необхідність призначення та проведення психофізіологічних експертиз з використанням поліграфа обґрунтовується практичними потребами досудового слідства відносно проблемних питань, які виникають на практиці в конкретному випадку відкритого кримінального провадження;
3. використання результатів психофізіологічної експертизи із застосуванням поліграфа у кримінальному судочинстві створює умови для кваліфікованого, неупередженого розслідування зареєстрованого в ЄРДР кримінального правопорушення.
Список використаних джерел:
1. Половникова Ж. Ю. Применение полиграфа в системе МВД Украины [Электронный ресурс] / Ж. Ю. Половникова. – Режим доступа :
http://www. poligraph.com.ua/crimpol/article2.htm.
2. Семенов В. В. Правовые, тактические и методические аспекты использования полиграфа в уголовном судопроизводстве : учеб. пособие / В. В. Семенов, Л. Н. Иванов. – М. : Юрлитинформ, 2008. – 184 с.
3. Карлов В. Я. Использование криминалистической техники в расследовании преступлений : науч.-практ. пособие / Карлов В. Я. – М. : Экзамен, 2006. – 192 с.
4. Салтевський М. В. Криміналістика (у сучасному викладі) : навч. пociб. / Салтевський М. В. – К. : Кондор, 2005. – 588 с.
5. Салтевський М. В. Криміналістика. Методика і тактика : підруч. / Салтевский М. В. – Х. : Консум, 2001. – Ч. 2. – 527 с.
6. Гора І. В. Криміналістика : посіб. [для підготов. до іспитів] / Гора І. В., Іщенко А. В., Колесник В. А. – [2-ге вид., доп. і перероб.]. – К. : Вид. Паливода А. В., 2004. – 232 с.
7. Шеремет А. П. Криміналістика : навч. посіб. [для студ. вищ. навч. закл.] / Шеремет А. П. – [2-ге вид.]. – К. : Центр учбов. літ., 2009. – 472 с.
Motley A.I. Some principles of the polygraph in the investigation of criminal offenses
Condition of the polygraph in most countries clearly shows the importance of scientific and technological device and obtained by him in a few sectors of activity. We believe that the prominence it should belong in criminal proceedings, including Ukraine, as the use of polygraph will enable to solve a number of practical issues in the criminal process. It should be noted that modern physiological research based on polygraph form two lines in use: a) personnel policy; b) law enforcement. The first direction is a proven and it reveals a range of issues relating to its limits as a professional, focused psychophysiological recruitment: recruitment during the work; the purpose of the periodic (scheduled) inspections of working personnel; in the case of sample (unplanned) inspection staff and others. The second area has a number of unsolved issues requiring systematic study, synthesis and elaboration of concrete principles on the use of polygraph in criminal proceedings in Ukraine.
Thus, the absence of legislative provisions polygraph in Ukraine complicates the possibility of full use of the scientific and technological device in criminal proceedings in connection with the investigation of criminal offenses committed. In fact, it serves the majority of investigators and judges grounds for refusal to appoint psychophysiological examination using a polygraph and recognition obtained using the results as one of the possible evidence in criminal proceedings. We believe this position wrong and practitioners believe that the results of the examination only facilitate criminal investigation body or the court in the objective investigation of a specific criminal offense. Namely help test and evaluate psychophysiological examination using polygraph reliability of information obtained earlier pre-trial investigation of the suspect or the accused in criminal proceedings; confirm the fidelity of forensic investigation launched directly versions of fact investigation of criminal events; promote pre-trial investigation authorities in finding missing person; provide an opportunity to test the reliability of the data pre-trial investigations during the investigation (search) actions, including the results presentation tactics for identification and so on.
