04053 Украина, Киев,
Сечевых Стрельцов, 40-А

(099) 302 16 61
(096) 802 16 61

Проходження психофізіологічної експертизи з використанням поліграфа та їх особливості

УДК 343 (045)

Мотлях О.І.

ОБМЕЖЕННЯ «ПРОТИПОКАЗАННЯ» ОСОБИ НА УЧАСТЬ У ПРОХОДЖЕННІ ПСИХОФІЗІОЛОГІЧНОЇ ЕКСПЕРТИЗИ З ВИКОРИСТАННЯМ ПОЛІГРАФА ТА ЇХ ОСОБЛИВОСТІ

Аналізується актуальне питання індивідуальних обмежень «протипоказань» підекспертної особи на участь у проходженні психофізіологічної експертизи з використанням поліграфа. Розкривається сутність цих фізіологічних обмежень, недотримання яких негативно позначається на результаті ініційованої правоохоронними органами експертизи та якості розслідуванні конкретного кримінального правопорушення.

Анализируется актуальный вопрос индивидуальных ограничений «противопоказаний» подэкспертной личности на участие в прохождении психофизиологической экспертизы с использованием полиграфа. Раскрывается сущность этих физиологических ограничений, несоблюдение которых отрицательно отражается на результате инициированной правоохранительными органами экспертизы и качестве расследования конкретного уголовного правонарушения.

The article examines the question of individual constraints «contra» of the subject individual to participate in the passage of psycho-physiological examination using polygraph. The essence of these physiological limits, the violation of which has a negative effect on the result of the examination initiated by law enforcement agencies and the quality of the investigation of a particular criminal offense.
Ключові слова: поліграф, експерт-поліграфолог, психофізіологічна експертиза з використанням поліграфа, відкрите кримінальне провадження.

Подальше, активне впровадження поліграфа у вітчизняну правозастосовну практику, зокрема в кримінальне судочинство, на фоні позитивних зрушень в цьому напряму, демонструє низку питань, які потребують ґрунтовного аналізу і фахової оцінки. Одним з яких є практична не урегульованість процесу проведення психофізіологічної експертизи з використанням поліграфа (далі – ПФЕВП) щодо перевірки уявних слідів відображення людини, пов’язаних з обставинами розслідування конкретного кримінального правопорушення, зареєстрованого в Єдиному реєстрі досудових розслідувань (далі – ЄРДР).
Не зважаючи на те, що поліграф та діяльність з його використанням в Україні й до нині залишається нормативно не закріпленою, об’єктивна реальність, викликана нагальними потребами кримінального судочинства, спонукає правоохоронні органи залучати поліграфологів та їх спеціальні знання у галузі поліграфології для надання фахової допомоги у відкритому кримінальному провадженні. А для цього за клопотанням слідчого, прокурора, адвоката до керівника установи, яка спеціалізується на проведенні психофізіологічних експертних досліджень з використанням поліграфа, на підставі винесеної слідчим-суддею й судом ухвали суду призначається така експертиза відносно перевірки від підекспертного даних, отриманих від нього раніше досудовим слідством для з’ясування питань, пов’язаних з подією вчиненого кримінального правопорушення. Саме на спеціаліста-поліграфолога, якого залучають до участі в кримінальному провадженні як експерта-поліграфолога на підставі ч. 4 ст. 38; ч. 1 ст. 243; ч. 2 п. 4 та 5 ст. 244 КПК України покладається проведення цієї експертизи у зв’язку з відсутністю в державних інституціях Міністерства юстиції України даного виду експертної діяльності. Спеціалісти-поліграфологи недержавних установ, володіючи навичками спеціальних знань у галузі поліграфології, виконують покладені на них завдання досудовим слідством з дотриманням процесуальних вимог чинного законодавства України. Така експертна діяльність повністю відповідає вимогам, встановленим до інших видів судових експертиз. Вона ґрунтується на принципах законності, поваги до прав і свобод людини та громадянина, об’єктивності, різнобічності й повноти проведених досліджень на основі використання сучасних досягнень науки та техніки, а також незалежності експерта-поліграфолога, який її виконує.

Слід зазначити, що призначення та проведення ПФЕВП є однією з форм реалізації спеціальних знань кримінального судочинства, оскільки забезпечує методично кваліфіковані, обґрунтовані дослідження об’єктів, які мають значення для встановлення обставин розслідуваної події злочину. Використання у відкритому кримінальному провадженні результатів такої експертизи, часто стає для підекспертної особи, яка підозрюється чи обвинувачується у конкретному кримінальному правопорушенні, «останньою» можливістю довести свою невинуватість у розслідуваному злочині. Випадків, які підтверджують дану тезу в зарубіжній і вітчизняній практиці достатньо, коли органи досудового слідства й судового провадження використовували результати ПФЕВП, для виправдання названої вище категорії осіб, які в інший спосіб не могли довести свою непричетність до події вчиненого. Однак слід наголосити, що вказана експертиза під контролем поліграфа для перевірки ідеальних слідів відображення пам’яті людини, пов’язаної з подією злочину, не повинна бути самоціллю ініціюючій стороні цього експертного дослідження. Вона може мати лише допоміжний характер для встановлення обставин, які підлягають доказуванню. Дослідники поліграфа з Російської Федерації А. А. Ткаченкo, Г. Є. Введенcький, Т. Н. Cекеpадж наголошують, що така експертиза слугує ефективною формою взаємодії експерта-поліграфолога з підекспертною особою і враховує правильну оцінку її поведінки під час проведення ПФЕВП, а також отриманих за допомогою неї результатів на основі виявлених і зафіксованих поліграфом психофізіологічних реакцій важливих для кримінального слідства [1, с. 113].

Поділяючи викладену точку зору та аргументуючи її власною зазначимо, що дійсно в цьому процесі ключове місце посідає людина та володіння нею ідеальними слідами відображення про певну подію чи окремі обставини, які стали предметом проведення ПФЕВП. Реалізується така експертиза на основі залучення спеціальних знань експертів-поліграфологів, адже являє собою виконання складного процесуального завдання. Відповідно підекспертний виступає родовим об’єктом експертних досліджень, в тому числі психологічних, психофізіологічних, психіатричних тощо, і належать до одного класу судових експертиз особистості. Зібрання даних про такого індивідуума ґрунтується на матеріалах наданих слідством, для підготовки та проведення ПФЕВП експертом-поліграфологом і має суто прикладне завдання, зміст якого полягає у полігамному підході до вивчення особистості. Тому така експертна діяльність уособлює собою як мету запланованої експертизи, так і підбір, розроблення методів її проведення та аналіз отриманої інформації від особи через застосування поліграфа. Але при цьому слід врахувати певну особливість, яка полягає у з’ясуванні індивідуальних особливостей підекспертного: обставинах добровільної згоди особи на вказану експертизу; віку та стану здоров’я; наявних захворювань чи хронічних хвороб, у тому числі залежності від алкогольних, снодійних, психотропних, наркотичних речових та інших хімічних і біологічних препаратів тощо. Ці та інші фізіологічні складові, дають змогу експерту-поліграфологу найоб’єктивніше пізнати особу, відносно якої заплановано здійснити перевірку значимих для слідства даних, що є предметом проведення ПФЕВП. Вважаємо, що як найкраще допомогти в цьому процесі зможе попередньо проведене медико-психологічне дослідження підекспертного у спеціалізованих медичних закладах та центрах з винесенням висновку установи щодо стану здоров’я особи та інших її індивідуальних фізіологічних особливостей. Зміст запитань для такої перевірки може мати наступний характер:

- які є в особи індивідуально-психологічні особливості, в тому числі емоційно-особистісної сфери, рівень суб’єктивного контролю і характеру;
- чи здатна особа адекватно сприймати обставини, які мають значення для кримінального провадження, та давати на них правдиві показання;
- який психофізіологічний стан опитуваного на даний час і чи дозволяє він брати участь у проведенні ПФЕВП;
- чи не має в особи різного виду протипоказань, які зашкодять якісному проведенню відносно неї експертних досліджень на поліграфі.

Справді, отриманню достовірних результатів виконання ПФЕВП можуть завадити фізіологічні особливості підекспертного: віку, інтелектуального рівня розвитку, наявності хронічних захворювань, зокрема психічного або фізичного, які разом створюють обмеження «протипоказання» особи на її участь у проходженні цієї експертизи.

За для переконливості вище означеного, проаналізуємо окремі з них:

1. Вiк підекспертної ocoби та рівень її coцiальнo-пcихoлoгiчнoгo poзвитку. На практиці з’ясування цих нібито простих даних, викликає різне тлумачення між фахівцями поліграфа по суті, а саме: відсутність єдиної виробленої позиції серед експертів-поліграфологів у питанні участі малолітніх та неповнолітніх осіб у проведенні ПФЕВП є причиною певних відкритих дискусій. Дійсно, чинне кримінально-процесуальне законодавство України не обмежує участі цих осіб у проведенні слідчих (розшукових) дій та інших процесуальних заходів, але із залученням сторін, які представлятимуть їх інтереси у кримінальному процесі. Натомість участь малолітніх чи неповнолітніх осіб у зазначеній вище експертизі, з метою перевірки уявних слідів відображення, пов’язаних з подією злочину чи окремими обставинами вчиненого кримінального правопорушення є недоцільною. Більше того, такою, яка може дезорієнтувати чи спотворити їх уяву в реальній дійсності того, що відбулося, в силу вікового, соціально-психологічного розвитку особи та застосованих до них експертами-поліграфологами спеціальних стимулів (запитань), які викликають психофізіологічні реакції організму, що й фіксує поліграф. Тобто, складність проведення ПФЕВП щодо цієї категорії осіб визначається неможливістю повною мірою усвідомлювати сутність і соціальну важливість такої експертизи з огляду на свій віковий розвиток та сприйняття окремих відтінків, пов’язаних із життєвими реаліями. Хоча, на думку М. С. Строговича, «малолітні особи (свідки) бувають надзвичайно спостережливими і подекуди помічають такі деталі, на які дорослі особи могли і не звернути увагу» [2, с. 411].

Опонуючи до позиції вченого додамо – спостережливість є однією зі складових, які формують ідеальне джерело відображення пам’яті людини, однак якість відтворювання особою знань про подію злочину залежить також і від правильного сприйняття того, що відбулося. Малолітні чи неповнолітні особи з урахуванням своєї психологічної та соціальної незрілості можуть не завжди адекватно реагувати на явище, процес, обставини події, тому окремі вдавані факти не збігатимуться з реальними. У зв’язку з цим ПФЕВП найбільш доцільно призначати до осіб, котрі досягли чотирнадцяти років і старших.

2. Рiвень iнтелектуальнoгo poзвитку підекспертного. Розкриваючи цю складову розумової діяльності людини, яку також відносять до умовних обмежень «протипоказань» особи на її участь у проходженні цієї експертизи, доходимо думки про те, що вона також є своєрідним показником, який може впливати на загальний, якісний, результат проведення ПФЕВП. Зокрема, це стосується осіб, які мають певну інтелектуальну відсталість в силу окремих соціальних та інших особливостей (повна безграмотність, довготривалий бродяжницький образ життя тощо), що непов’язані з відхиленнями від психічних, психіатричних норм розвитку людини. Експерт-поліграфолог може з’ясувати ці особливості особи за допомогою:

- отриманням інформації від ініціатора ПФЕВП щодо підекспертного (уявлення про особу за результатами попередньо проведених слідчих (розшукових) та інших процесуальних дій; зібраних даних про особу з матеріалів оперативно-розшукової діяльності тощо);
- проведення експертом-поліграфологом з підекспертною особою передтестової бесіди, яка передує наступному етапу виконання ПФЕВП;
- визначення мінімального рівня АQ підекспертного, який допоможе експерту-поліграфологу зрозуміти, чи здатна особа сприймати зміст тестового стимулу (запитання) та адекватно на нього реагувати. Хоча, якщо вже є наявні дані, що підтверджують низький рівень інтелектуального розвитку підекспертного, показання якого потребують перевірки на поліграфі, відповідно рішення щодо призначення ПФЕВП може прийматися експертом-поліграфологом з урахуванням результатів судово-психологічної або судово-психіатричної експертизи. В. О. Варламов, у контексті висвітлення цього питання, зазначає: «…якщо ступінь розумової відсталості такий, що підекспертний повністю позбавлений самокритики, то він розповість усе, що знає, і психофізіологічна експертиза з використанням поліграфа йому не потрібна. Якщо ж хоч трохи критика власної поведінки в нього збережена, значить особа розуміє, що її зізнання викличе несприятливі для неї ж наслідки і тим самим це буде причиною намагання приховати шукану інформацію» [3, с. 170–178].

3. Наявнicть у підекспертної особи хpoнiчнoгo пcихiчнoгo захвopювання (шизoфpенiї, епiлепciї i т. д.). Усе це стосується форм усталених хронічних хвороб людини, які супроводжуються різними реакціями її організму на подразники (стимули) побутового, сімейного, соціального, медичного характеру тощо.
На думку більшості поліграфологів, психічне захворювання є причиною, що виключає можливість проведення ПФЕВП. Проте фактичний стан особи під час перебігу захворювання є різним: періоди загострення можуть змінюватися періодами ремісії, коли психічний стан особи знаходиться в межах норми. Саме в останньому випадку, на думку В. В. Cеменoва, не виключено проведення ПФЕВП, але рішення щодо її виконання має прийматися з урахуванням думки психіатрів [4, с. 78].

Додамо до позиції вченого, що за наявності документально підтверджуваних даних будь-якої складної хвороби в особи необхідно ставити питання щодо консультацій із спеціалістами такого профілю або ж рекомендувати ініціюючій стороні експертного дослідження забезпечити підекспертному проведення судово-психіатричної чи судово-медичної експертизи. За результатами отриманих експертних висновків спільно з фахівцями дійти згоди відносно проведення, перенесення чи відмови у виконанні ПФЕВП.

4. Вживання підекспертною особою алкогольних та психоактивних речовин (спиртних напоїв, наркотичних та психотропних препаратів чи прекурсорів до них). Повна залежність підекспертної особи від зазначених рідинних спиртних напоїв, реагентів, токсинів спричиняє отруєння, тимчасове блокування або ж параліч нервової системи, що негативно, шкідливо і навіть небезпечно впливає на процеси життєдіяльності людини. Стан такої особи не дозволяє проводити ПФЕВП, оскільки отримані результати експертизи завідомо матимуть хибний зміст, що можна розцінювати як недоцільно проведений процесуальний захід. У стані алкогольного чи наркотичного сп’яніння, а також під дією психотропних речовин проведення вказаної експертизи виключене, бо в подібному стані існує висока ймовірність неадекватного реагування особи на пред’явлені стимули (запитання). Це саме можна сказати і про певний проміжок часу після прийому сильнодіючих лікарських засобів, так званих седевативних препаратів, нейролептиків. Проведення ПФЕВП стає можливою лише після завершення дії вказаних речовин і препаратів, хоча експертне дослідження на поліграфі наркоманів не можна проводити і під час абcтинентних проявів, тобто у період «ломки» [4, с. 78–79].

Звідси випливає висновок, про те, що категорія наркотично залежних осіб практично непридатна для проведення такої експертизи до часу їх повного виліковування від цієї залежності та відновлення функцій організму підекспертного на адекватність дій і вчинків.

5. Високий ступінь втоми підекспертної особи, різко виражене в неї фізичне виснаження, гострий біль. Стан організму людини, яка перенесла велике навантаження (фізичне, психічне, психологічне, розумове) або ж стресову ситуацію чи перебуває в ній, а також гострі больові відчуття як наслідок післяопераційного, шокового й іншого стресового стану, що потребує реабілітаційного періоду відновлення сил організму людини. Як стверджує А. А. Ухтомський: «У період таких станів у психіці людини з’являється виражена домінанта, яка керує джерелом збудження в центральній нервовій системі та гальмує роботу інших нервових центрів» [5, с. 39].

За таких обставин дані ідеального джерела відображення пам’яті людини, які є об’єктом проведення ПФЕВП, можуть бути витісненими зі свідомості підекспертного іншими, важливішими для нього проблемними питаннями на момент проведення цієї експертизи. Тому можливість щодо її виконання може бути відновленою за умови повної нормалізації психологічного, фізичного, морального та іншого стану підекспертного, якого вона потребує.

6. Явно виражені хронічні й соматичні захворювання підекспертної особи в період загострення i декомпенсації (ремісії). Такий стан особи супроводжується проявом стійких нововиражених форм захворювання органів самопочуття людини або ж переростання їх у хронічні хвороби, які мають властивості періодичного загострення залежно від пори року, кліматичних умов, впливу атмосферних фронтів тощо. Декомпенсація таких захворювань є порушенням діяльності організму, будь-якої його функціональної системи або органу внаслідок зриву чи виснаження пристосувальних механізмів. Усе це викликає як тимчасове, так і тривале порушення фізіологічних процесів життєдіяльності людини через хворобу, що із засад організації та проведення ПФЕВП може розглядатися як відносне обмеження «протипоказання». Але його не слід сприймати як постійне явище хворобливого стану здоров’я підекспертного. Перенесення людиною гострих чи хронічних захворювань викликає через деякий час пристосування її організму до нових умов існування та настання компенсації (від лат. compensatio – винагорода). З позиції медицини – це реакція організму на ушкодження, яке полягає в заміні функцій ушкоджених органів за рахунок неушкоджених органів і тканин [6, с. 431].

Вказуючи на таку обставину, зауважимо, що вирішення цього питання завжди базуватиметься на індивідуальному підході до оцінювання стану здоров’я підекспертної особи, щодо якої планується проведення ПФЕВП з метою перевірки уявних слідів пам’яті людини, пов’язаних з розслідуваною подією злочину. Тобто мова йде не про хронічно стійку форму хвороби людини, стан якої вважається прямим протипоказанням даній експертизі, а про тимчасову ситуацію, в якій вона перебуває, що практично не перешкоджає виконанню щодо неї в подальшому ПФЕВП. Однак звертаємо увагу, що тимчасово хворобливий стан підекспертної особи не виключно, що даватиме похибки в отриманих результатах проведеної експертизи. Більше того, означені вище захворювання особи можуть спотворити психофізіологічні реакції на пред’явлені стимули, які реєструє поліграф. Адже в процесі проведення ПФЕВП, характерною ознакою є висока ймовірність появи стресу, який негативно провокує вплив стану здоров’я підекспертної особи, наприклад викликати гіпертонічний криз, якщо в особи є патологія серцево-судинної системи, нервово-психічний зрив тощо. Відповідно експерт-пoлiгpафoлoг зобов’язаний прогнозувати подібні ситуації й у випадках, коли проблема виходить за межі його компетенції, виконувати превентивні консультації з відповідними спеціалістами [7].

Отже, якщо існують відносні обмеження «протипоказання» в особи на її участь у проходженні цієї експертизи, то слід перенести її на інший час чи термін, дочекавшись стабільного функціонування органів самопочуття людини. Якщо це неможливо із-за об’єктивних причин тоді слід взагалі відмовитися від проведення ПФЕВП щоб не зашкодити підекспертній особі та статусу в якому вона перебуває у відкритому кримінальному провадженні.

Висновки. Узагальнюючи викладене вище, доходимо наступного висновку:

1. відсутність єдиних розроблених стандартів до проведення ПФЕВП експертами-поліграфологами породжує різні тлумачення у питанні, пов’язаному з індивідуальними обмеженнями «протипоказаннями» особи на участь у проходженні цієї експертизи;

2. існуючи, різного роду фізіологічні обмеження мають індивідуальний характер, оскільки викликані певними суб’єктивними чинниками індивідуума, зокрема: віком людини, станом її здоров’я, самопочуттям тощо;

3. призначенню і проведенню ПФЕВП обов’язково має передувати перевірка експертом-поліграфологом підекспертної особи щодо наявності чи відсутності в неї обмежень «протипоказань» на її участь у проходженні цієї експертизи. Неврахування цих фізіологічних складових особи може негативно позначитися на стані здоров’я людини, а також дати хибне уявлення про неї органу, який ініціював проведення ПФЕВП щодо перевірки слідів пам’яті під експертного, пов’язаного з розслідуваною подією злочину.

Список використаних джерел:
1. Введенcкий Г. Е. Метoдoлoгичеcкие пpoблемы oпpocа
c иcпoльзoванием пoлигpафа в хoде cудoпpoизвoдcтва / Г. Е. Введенcкий, А. А. Ткаченкo, Т. Н. Cекеpадж // Cудебнo-медецинcкая екcпеpтиза. – 2009. – № 3. – С. 98–116.
2. Строгович М. С. Курс советского уголовного процесса / Строгович М. С. – М. : Наука, 1968. – Т. 1. – 470 с.
3. Варламов В. А. Полиграф «детектор лжи» / Варламов В. А. ; ГУВД Краснодарского края. – Краснодар : Советская Кубань, 1999. – 350 с.
4. Семенов В. В. Правовые, тактические и методические аспекты использования полиграфа в уголовном судопроизводстве : учеб. пособие / В. В. Семенов, Л. Н. Иванов. – М. : Юрлитинформ, 2008. – 184 с.
5. Ухтoмcкий А. А. Дoминанта как интегpальный oбpаз / А. А. Ухтомский // Дoминанта. – CПб. : Юрид. центр. Пресс, 2002. – 448 c.
6. Словник іншомовних слів / за ред. Акад. АН УРСР О. С. Мельничука. – К. : Голов. ред. укр. радян. енцикл., 1985. – 966 с.
7. Лiфаpєва Н. В. Пcихoлoгiя ocoбиcтocтi [Електpoнний pеcуpc] / Н. В. Лiфаpєва. – Pежим дocтупу : http://studentam.net.ua/content/view/3208/86.

Motley A.I. Limitation «contraindication» person to participate in the passage of psycho-physiological examination using a polygraph and their features

Despite the fact that the polygraph and the activities of its use in Ukraine and to this day is not legal regulated, objective reality, due to the urgent needs of the criminal justice system, encourages police to use aid Polygraph and their expertise in the field of polygraphy to provide professional assistance in criminal proceedings concerning criminal offenses committed. Specialist polygraph non-governmental organizations, which involves participation in criminal proceedings as an expert polygraph under ch. 4. 38; ch. 1, Art. 243; ch. 2 para. 4 and 5. 244 CCP Ukraine enforce psychophysiological examination using polygraph due to the lack of public institutions of the Ministry of Justice of Ukraine this type of expertise. They perform their tasks pre-trial investigations in compliance with the procedural requirements of current legislation of Ukraine and requirements established for other types of forensic examinations. Note, however, that in the process of psychophysiological examination using polygraph has its own characteristics, other extrinsic examination, some of which are so-called restriction «contraindications» persons to participate in its passage caused by certain individual subjective factors: age man of her health, health and so on. In fact, the key component of expert research often serves as a discussion among researchers polygraph, as some of them try to ignore them as special, which can significantly affect the results of such examination performed.
Ignoring the observance examiner restrictions «contraindications» person to participate in the conduct of psychophysiological examination using polygraph may well harm the health of the subject person and disorient criminal proceedings in objective investigation committed a criminal offense.

Наверх