меню сайта
ІІІ Міжнародна науково-практична конференція «Використання поліграфа в правоохоронній діяльності: проблеми та перспективи» відбулася 7–8 листопада 2015 року у Національній академії внутрішніх справ за участю провідних вітчизняних і зарубіжних експертів, компетентних фахівців і науковців МВС України, Служби безпеки України, Міноборони України, Державної фіскальної служби України, Мінюсту України, Національного антикорупційного бюро України, інших державних та не державних установ та громадських організацій.
За результатами обговорення актуальних питань, пов’язаних із психофізіологічними дослідженнями (перевірками) осіб через поліграф, нормативним врегулюванням цього науково-технічного приладу та апробації новітніх методик й прийомів їх застосування, а також підготовки кадрів зазначеної спеціалізації, учасники конференції наголосили на необхідності подальшого впровадження методу психофізіологічних досліджень в правозастосовну практику, тому числі у сферу правоохоронної діяльності.
Ґрунтовний аналіз зарубіжного досвіду використання поліграфа та позитивні вітчизняні результати експериментів застосування цього приладу в різні сфери суспільних правовідносин, і зокрема в діяльність органів внутрішніх справ України й інших відомств, орієнтованих на практику психологічного відбору персоналу щодо обіймання відповідних посад, службових та кадрових перевірок, оперативно-розшукової діяльності, розслідуванні, вчинених кримінальних правопорушень, зареєстрованих в ЄРДР, в тому числі злочинів у зоні проведення антитерористичної операції в південно-східному регіоні нашої держави, дали можливість сформувати низку важливих питань, які потребують подальшого поетапного вирішення. Зокрема, конференція пропонує:
1. Доопрацювати, узгодити з усіма зацікавленими органами та внести в установленому порядку на розгляд профільного комітету Верховної Ради України проект Закону України «Про захист прав осіб, які проходять дослідження на поліграфі». Надати пропозиції щодо розроблення (внесення змін та доповнень) до Кримінального процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України; Кодексу України про адміністративні правопорушення; Господарського процесуального кодексу України. Законів України «Про оперативно-розшукову діяльність», «Про судову експертизу», «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»; «Про прокуратуру»; «Про засади запобігання і протидії корупції»; «Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю»; «Про державну службу», інших законодавчих, а також відомчих (міжвідомчих) нормативно-правових актів з унормуванням питань:
1.1. Подальше проведення судових психофізіологічних експертиз та експертних досліджень з використанням поліграфа, виконання яких забезпечуватимуть Державні науково-дослідні інститути судових експертиз Міністерства юстиції України, система криміналістичних підрозділів органів внутрішніх справ (Національної поліції) та експертна служба МВС України, а також органи прокуратури, Служби безпеки, Державної фіскальної служби.
1.2. Залучення до проведення судових психофізіологічних експертиз та експертних досліджень осіб з використанням поліграфа спеціалізованих приватних сертифікованих установ, центрів, товариств з наданням їм правових та процесуальних підстав для повноцінного виконання таких спеціальних опитувань (експертиз), відповідно до заявлених потреб ініціаторів цього дослідження.
1.3. Визначення категорій осіб, які мають проходити дослідження на поліграфі в рамках професійного відбору персоналу, планових перевірок («скринінгів») персоналу, при проведенні люстраційних процедур, службових розслідувань, оперативно-розшукової діяльності, досудового розслідування, тощо.
2. Розробити дорожню карту щодо подальшого покрокового впровадження поліграфа у вітчизняну правозастосовну практику, і зокрема в систему правоохоронних органів України.
2.1. Схвалити Державну цільову програму з підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації спеціалістів-поліграфологів із залученням до такої роботи кваліфікованих працівників практичних підрозділів та інструкторів профільних, офіційно зареєстрованих в Україні приватних компаній, товариств, центрів, які мають високу репутацію своєї практичної діяльності, зокрема таких як Українське бюро психофізіологічних досліджень і безпеки, Спеціалізований центр професійно-психологічної підготовки персоналу служби безпеки «Альфа-Щит» та відповідні філії яких функціонують в кількох регіонах нашої держави.
2.2. Розробити та затвердити Концепцію запровадження поліграфних технологій у вітчизняну правоохоронну систему, у якій чітко визначити підстави проведення психофізіологічних досліджень осіб на поліграфі, зокрема з метою визначення справжньої мотивації та виявлення прихованої негативної інформації: при професійному відборі (доборі) правоохоронців, військовослужбовців і державних службовців (при прийнятті на службу, призначенні на керівні посади, призначенні на посади усіх рівнів до штатів підрозділів, на які покладено завдання, спрямовані на боротьбу з корупцією); при проведенні службових перевірок та розслідувань (за фактами втрати матеріалів та носіїв таємної інформації, зброї, набоїв та спецзасобів, коштів; обґрунтованої підозри щодо причетності посадової особи до вчинення порушень службової дисципліни, протиправних, корупційних дій, зради нею інтересів служби та її несанкціонованих контактів з представниками злочинного середовища, екстремістських і терористичних угрупувань, іноземних спецслужб тощо).
2.3. На основі розроблених та апробованих вітчизняними поліграфологами практичних рекомендацій щодо належного та ефективного проведення судових психофізіологічних експертиз та експертних досліджень з використанням поліграфа, а також з урахуванням результатів зарубіжного досвіду цього питання, запровадити в систему правоохоронних органів України наступний алгоритм подальшого застосування цього спеціального методу досліджень:
– визначити категорії осіб, які мають проходити перевірки на поліграфі в межах професійного психологічного відбору персоналу до підрозділів, насамперед, кримінального блоку, планових перевірок («скринінгів») персоналу, а також службових розслідувань за фактами надзвичайних подій;
– визначити штатну потребу і категорії кадрового потенціалу поліграфологів (за регіональним принципом їх комплектування і закріплення) та порядку замовлення на їх підготовку;
– опрацювати нормативи забезпечення відповідними приладами і технікою: для використання їх в практичній роботі поліграфолога; для здійснення навчального процесу (придбання стандартних моделей поліграфів та їх програмного забезпечення, найбільш придатних за своїми технічними характеристиками і ціною для закупівлі і використання їх у системі МВС України) тощо;
– розробити навчальні програми та тренінги спеціального навчання, перепідготовки та підвищення кваліфікації фахівців-поліграфологів;
– підготувати необхідні документи для подання в МОН України ліцензійної справи щодо надання послуг з підготовки (перепідготовки та підвищення кваліфікації) фахівців-поліграфологів;
– нормативно визначити або створити і укомплектувати спеціалізований підрозділ, на який може бути покладено функції використання поліграфних технологій при відборі кадрів та проведенні перевірок, розслідувань, передбачивши чітку систему їх підпорядкування, керівництва та контролю за їх діяльністю, функціональні завдання, права та обов’язки (як варіант, такий підрозділ може мати окремий міжвідомчий статус або бути створеним у форматі штатної науково-дослідної лабораторії психофізіологічних поліграфологічних досліджень.
2.4. Визнати питання подальшого впровадження поліграфа в діяльність правоохоронних органів України пріоритетними напрямами наукових досліджень, що потребують першочергового розроблення в системі відомчої науки.
На основі розроблених та апробованих вітчизняними поліграфологами практичних рекомендацій щодо належного та ефективного проведення судових психофізіологічних експертиз та експертних досліджень з використанням поліграфа, а також з урахуванням результатів зарубіжного досвіду цього питання, запровадити в приватному секторі бізнесу, с целью повышения качества предоставляемых услуг, увеличения авторитета, повышения объективности специальных методов исследования, использовать в практике полиграфологов только апробированные и проверенные временем методики тестирований, признанные в профессиональной среде как наиболее эффективные.
3. Об’єктивно, повно і достовірно висвітлювати через засоби масових інформацій та Інтернет носії практику застосування поліграфів з метою формування у свідомості українських громадян позитивного ставлення до цього приладу та результати виконаних експертних досліджень осіб із його застосуванням. Орієнтувати громадськість на те, що поліграф у своїй основі покликаний не зашкодити людині, а навпаки захистити її конституційні права і свободи, честь та гідність, особливо в ситуації, коли особа в інший спосіб немає можливості підтвердити правдивість своїх слів чи наданих нею раніше показів.
4. Продовжити започатковану практику щорічного проведення міжнародних науково-практичних конференцій (семінарів, круглих столів тощо) з актуальних питань використання поліграфа у правозастосовній практиці, і зокрема у правоохоронній діяльності, із запрошенням до участі в ній провідних вітчизняних та зарубіжних фахівців-поліграфологів, розробників моделей поліграфів, авторитетних учених, в тому числі в галузі психології, психофізіології, медицини та ін., практичних працівників з інших структурних підрозділів правоохоронних органів України, державних і громадських інституцій.
Успішна реалізація зазначених заходів можлива лише за умов належної взаємодії усіх зацікавлених служб й міністерства МВС України, Служби безпеки України, Міноборони України, Державної фіскальної служби України, Мінюсту України, Національного антикорупційного бюро України, інших державних та не державних установ та громадських організацій.
Учасники ІІІ Міжнародної науково-практичної конференції «Використання поліграфа в правоохоронній діяльності: проблеми та перспективи» сподіваються, що реалізація її Рекомендацій, які були прийняті після активного обговорення на Пленарному засіданні та панельних дискусіях, сприятиме формуванню принципово нових підходів до науково-технічного приладу поліграфа та отриманих за допомогою його результатів з метою використання їх у кримінальному, цивільному, адміністративному та господарському провадженні.
