04053 Украина, Киев,
Сечевых Стрельцов, 40-А

(099) 302 16 61
(096) 802 16 61

Языки сайта
рус Eng

Семинар во Львове 18.11.2011

Научно-практический семинар Львовского государственного университета внутренних дел «Особенности раскрытия и расследования подразделениями МВД Украины преступлений против жизни и здоровья лица с использованием детектора лжи полиграфа.»

18.11.2011 года кафедрой уголовного процесса и криминалистики Львовского государственного университета внутренних дел проводилась конференция «круглый стол» по программе «Особенности раскрытия и расследования подразделениями МВД Украины преступлений против жизни и здоровья.»

JPEG - 215.8 кб

Научно-практический семинар проводился под руководством Благута Романа Игоревича, начальника кафедры уголовного процесса и криминалистики, кандидат юридических наук, доцент.

На конференции присутствовали:

- Балинская Ольга Михайловна, начальник отдела организации научной работы, кандидат юридических наук, доцент.
- Авраменко Алексей Владимирович, начальник факультета подготовки следователей, кандидат юридических наук, доцент.
- Бабяк Андрей Васильевич, начальник кафедры оперативно-розыскной деятельности и спецтехники, кандидат юридических наук, доцент.
- Герасим Павел Станиславович, начальник криминальной милиции Львовского городского управления ГУМВД Украины во Львовской области.
- Богданов Сергей Валерьевич, заместитель начальника Управления уголовного розыска ГУМВД Украины во Львовской области, кандидат юридических наук.
- Довжик Сергей Николаевич, начальник отдела надзора за соблюдением законности ОВС при расследовании преступлений против жизни Управления прокуратуры Львовской области
- Кись Елена Романовна, начальник отдела расследования преступлений совершенных против жизни и здоровья лиц Следственого управления ГУМВД Украины во Львовской области
- Цивинский Александр Игоревич, старший следователь-криминалист по особо важным делам отдела расследования преступлений совершенных против жизни и здоровья лиц Следственого управления ГУМВД Украины во Львовской области
- и другие.

JPEG - 206.5 кб

С докладом на тему «Криминалистические особенности формирования выводов психофизиологического исследования на полиграфе как одного из процессуальных источников доказательств» выступил директор УкрБюро УСИКОВ Игорь Петрович

JPEG - 209.3 кб
JPEG - 240.3 кб

Статья на русском языке — СКАЧАТЬ — «Криминалистические особенности формирования выводов психофизиологического исследования на полиграфе как одного из процессуальных источников доказательств«

На конференции с докладом на тему «Психологические аспекты доказывания при раскрытии преступлений против лица» выступил специалист-психолог УкрБюро ШАПОВАЛОВ Виталий Александрович. СКАЧАТЬ СТАТЬЮ Психологические аспекты доказывания при раскрытии преступлений против лица

JPEG - 216.3 кб

ПОЛНЫЙ ТЕКСТ СТАТЬИ

УДК 343.144.5

Усіков Ігор Петрович,
директор Українського Бюро психофізіологічних досліджень та безпеки, юрист, експерт-поліграфолог, підполковник міліції у відставці

Криміналістичні особливості формування висновків психофізіологічного дослідження на поліграфі як одного із процесуальних джерел доказів

Стаття висвітлює український та міжнародний узагальнений досвід призначення та проведення судової психофізіологічної експертизи на поліграфі та специфіку оформлення висновків за результатами проведених досліджень, що може бути використано на судовому та досудовому слідстві як один із процесуальних джерел доказів.

Ключові слова: Судова психофізіологічна експертиза, поліграф, детектор брехні

Статья освещает украинский и международный обобщенный опыт назначения и проведения судебной психофизиологической экспертизы на полиграфе и специфику оформления выводов по результатам проведенных исследований, что может быть использовано на судебном и досудебном следствии как один из процессуальных источников доказательств.

Ключевые слова: Судебная психофизиологическая экспертиза, полиграф, детектор лжи

The artice brightens ukranian and international generalized experience of use and holding forensic psychophysiological expertise with polygraph, and specificity of making conclusions about research results, which can be used at judicial inquiry and pre-trial investigation as one out of procedural sources of evidence.

Keywords: Forensic psychophysiological examination, polygraph, lie detector

Сьогодні в органах внутрішніх справ Україні практика застосування поліграфа на стадії дослідчої перевірки і в межах оперативно-розшукових заходів вже давно стала повсякденною і необхідною у зв’язку з високою ефективністю даного методу розкриття злочинів. Разом з тим, спектр можливостей поліграфа може бути більш широким. Так, є міжнародна та вже українська практика залучення фахівців-поліграфологів в якості експертів для проведення судових психофізіологічних експертиз на поліграфі (далі ПФЕ). Науково та емпірично данна тема досліджується давно, наприклад к.ю.н. Суворова Л.О. у своїй монографії «Ідеальні сліди у криміналістиці» вказувала: «… Р.С. Бєлкін дуже переконливо довів технічну, тактичну, етичну і процесуальну обгрунтованість застосування поліграфа і неспроможність позицій його супротивників»[2].

Зараз маються усі можливості як для освоєння нової в Україні професії поліграфолога, так і повноцінного підвищення рівня кваліфікації за даною спеціальністю вже працюючими фахівцями, тим більше, що з 1 листопада 2010 року професія експерт-поліграфолог офіційно включена у реєстр професій Україні [7]. Якщо поліграфолог добре володіє знанням своєї професії, чітко і правильно використовує методичні прийоми, розуміє що саме і для чого він робить, який саме результат він отримує і яким чином буде його експертно оцінювати, тільки в цьому випадку можливо говорити про його професіоналізм та можливості кваліфіковано брати участь у експертних дослідження на поліграфі. Керівник російської поліграфної школи «ЕПОС» к.п.н. Поповічев С.В. зазначає: «… процедура виявлення брехні виходить за межі простого зіставлення отриманої таістинної інформації, стає складною і вимагає особливої ​​кваліфікації у дотриманні численних вимог і правил» [1].Результативність даного методу досліджень достатньо висока, на що вказує в своїх спостереженнях та аналізі експерт судової психології американського університету Портсмута — Олдерт Фрай: «Висновки польових досліджень тесту контрольних питань свідчуть про те, що показники точності виявлення винних підозрюваних достатньо високі. Переважна більшість винних підозрюваних (87%) було кваліфіковано правильно … »,«Висновки польових досліджень тесту знань винного показують, що показники точності виявлення невинних підозрюваних дуже високі. Правильні рішення були зроблені в 96% випадків»[4]. Російські вчені, наприклад к.ю.н. Суворова Л.О. у своїй монографії зазначала: «За результатами проведених досліджень ефективність використання поліграфа в процесі розкриття злочинів становить близько 91,5%: із 318 проведених поліграфних досліджень результати 291 опитування підозрюваних, свідків, потерпілих були підтверджені в ході розслідування [2]».

В Україні за останні роки теж з’явились практичні розробки проведення ПФЕ та їх правова оцінка на стадіях досудового та судового слідства у вигляді вироків та інших процесуальних рішень. Данна обставина дозволяе нам зробити аналіз позначеного напрямку, щоб зрозуміти, наскільки воно є перспективним і користним для більш широкого використання в українській правоохоронній діяльності.

Актуальності питання про призначення ПФЕ на стадії досудового і судового слідства сприяли все частіші звернення на адресу Українського Бюро психофізіологічних досліджень та безпеки робітників слідчих органів та суддів з клопотаннями про можливість проведення спеціальних досліджень на поліграфі у межах досудового розслідування і судового розгляду кримінальних справ по тяжким злочинам.

Наша практика показує, щодо поліграфного тестування в якості процесуальної дії, звертаються, як правило, при недостатньому обсязі доказової бази, з метою отримання додаткових об’єктивних даних про дії або знання підозрюваного, обвинуваченого, потерпілого чи свідка. Грамотне процесуальне оформлення висновків експертного психофізіологічного дослідження на поліграфі, відповідно до вимог ст. 65-66 КПК України, дозволяє розглядати і визнавати його висновки в якості одного із правомірно отриманих джерел доказів. Це дає можливість більш впевнено вибудовувати і реалізовувати слідчі версії чи приймати судові рішення у сукупності з іншими зібраними по справі данними.

Огляд проведених Укрбюро судових психофізіологічних експертиз на поліграфі позначив цілий ряд варіантів її використання:

1.) З метою підтвердження провини і виключення самообмови з боку обвинувачуваних, які визнавали свою провину, але в силу склавшихся обставин, їх причетність або роль у скоєнні злочину підтверджувалася недостатньо повно. Прикладом позитивної оцінки і правового визнання проведених Укрбюро судових ПФЕ є розглянуті судами Луганської області кримінальні справи за фактами навмисних вбивств, де висновки ПФЕ судовими вироками були визнані як докази. Наприклад, у вироках апеляційного суду Луганської області у кримінальних справах № 1-47\0009 щодо Т.А.А. (т.2 л.с.87) [8] і № 1-13\2010 щодо С.Ю.І., де суд вказав: «Заключення психофізіологічної експертизи №0000266 від 01.10.2009 року, з якого видно, що проявлені С.Ю.І. психофізіологічні реакції при відповідях на Значимі питання експертизи, з верогідністю до 95% узгоджуються з його показаннями про обставини і деталі скоєного злочину яке відбулося 19 вересня 2009 року і свідчать про наявність ідеальних слідів (образів подій) у пам’яті перевіряємого про деталі скоєного злочину, а саме: про місце, час, спосіб та знаряддя вчинення злочину, а так само про особу потерпілої. Проявлені С.Ю.І. психофізіологічні реакції на запитання тестів, повністю узгоджуються з його вербальними відповідями. Інформація про деталі скоєного злочину, якою володіє С.Ю.І. можливо була отримана ним на момент події, закріпилася і запам’яталася у його пам’яті природним чином у формі ідеальних слідів про суб’єктивні насильницькі дії щодо потерпілої З.У.Т, (т. 2 л.с. 54-101)», і далі: «Суд вважає достовірним висновки експертиз, бо вони відповідним чином мотивовані і знаходять взаємне підтвердження з іншими доказами, дослідженими в судовому засіданні»[9]. Це стало можливим в силу кваліфікованої підготовки і оформлення заключення з урахуванням всіх необхідних криміналістичних і процесуальних вимог, а також їх об’єктивності, зрозумілості і переконливості.

2.) З метою уточнення кваліфікації дій обвинуваченого. Так, по деяким кримінальним справам проведені ПФЕ дозволили слідству прийняти процесуальні рішення про перекваліфікацію дій обвинувачених у сторону пом’якшення їх відповідальності, наприклад у кримінальній справі № 07-6953 щодо Д.С.В., яка розслідувалась СУ УМВС України в Київській області. Первісне звинувачення будувалося за ст. 115 ч.2 п. 4, 6, 12; 146 ч.3; 263 ч.1; 355 ч.3 КК України, після повернення справи на додаткове розслідування і проведеної ПФЕ на поліграфі, а також інших додаткових слідчих дій, кримінальне переслідування відносно Д.С.В.в частині ст. 115 КК України було повністю припинено. Сьогодні у суді розглядаються інші склади злочину зазначеної справи.

3.) З метою підтвердження непричетності особи до скоєного злочину. Наша практика так само включає в себе і випадки з повним припиненням кримінального переслідування стосовно підозрюваних, як це було за кримінальними справами №05\08\1399, №05/11/0008, №17/10/0807, де після проведених ПФЕ на поліграфі і ряду інших додаткових слідчих дій, кримінальне переслідування щодо осіб було повністю припинено [11,12,13].

Вивчені нами заключання ПФЕ підготовлені як українськими поліграфологами, так і російськими, дозволяють стверджувати про деякі тактичні та процесуальні недоробки їх змісту та структурного оформлення, що значно знижує переконливість експертних висновків і відповідну їх доказову значимість. За 2,5 року експертної практики застосування поліграфа на досудовому слідстві і в судах силами Укрбюро психофізіологічних досліджень та безпеки нами проведено близько 20 судових ПФЕ, накоплено унікальний для України емпіричний досвід, що дозволяє узагальнити зібрану практику і зробити деякі висновки:

1. У призначенні ПФЕ для більш повного, всебічного та об’єктивного дослідження обставин справи, є потреба і зацікавленість як з боку досудового та судового слідства, так і з боку захисту.

2. Наявний міжнародний досвід використання поліграфа, існуюче законодавство України, методики,які використовуються для поліграфного тестування та їх наукове обгрунтування дозволяють стверджувати про можливісті застосування поліграфа в українському судочинстві. Особливо повно і науково всі головні методичні особливості проведення психофізіологічних досліджень на поліграфі виклав у своєму дисертаційному дослідженні провідний російський поліграфолог Поповічев С.В. на тему «Взаємозв’язок потреби у безпеці суб’єкта та вірогідності виявлення брехні в опитуванні з використанням поліграфа», яке було успішно захищено 22.02.2011 р., в ході якого вперше науковий захист як єдине ціле пройшли основні положення теоретичного обгрунтування та практичного застосування поліграфа [1].

3. Результативність ПФЕ на поліграфі, об’єктивність експертних висновків та їх доказова значимість напряму залежить від ряду важливих факторів. При проведенні поліграфного тестування важливо враховувати не тільки психофізіологічний стан підекспертного у момент співбесіди, але і рівень досвіду, кваліфікації фахівця-поліграфолога, його умінья грамотно підготуватися і провести дослідження використовуючи наявний методичний арсенал. Отримані результати тестування необхідно зрозуміло, переконливо та логічно зв‘язано викласти в описовій, синтезуючій та резолютивній частинах експертного заключення.

Останню обставину необхідно розібрати найбільш ретельно. Так, будь-яка нова експертна методика проходить обов’язковий шлях до офіційного визнання починаючи від наукових дебатів до проведення експериментальних, а потім і польових досліджень у реальних умовах досудового слідства, все це стосується і ПФЕ.

При розслідуванні кримінальної справи слідчий завжди зіштовхується, як правило, з ідеальними слідами [2] в пам’яті потерпілих, свідків, підозрюваних, обвинувачуваних та інших, які за допомогою вербального (мовного) спілкування, під час слідчих дій, наприклад допиту, переносяться на папір і отримують певний документально-процесуальний статус. Як правило, проведення деяких слідчих дій можливе лише за умови наявності в пам’яті людини слідів деяких подій, образів, дій, наприклад, при впізнанні (людей, предметів, голосів та інше) або при відтворенні обставин скоєного злочину.

Об’єктом експертного дослідження ПФЕ є поліграми, які відображають процеси змін фізіологічного стану підекспертного при пред’явленні йому мовних або візуальних стимулів відповідно до вимог існуючих методик поліграфного тестування.

При призначенні і проведенні ПФЕ, підготовці висновку, згідно нашого досвіду, необхідно враховувати наступне:

1. На дозвіл ПФЕ необхідно методично правильно ставити питання про дії будь-кого у минулому, тобто від дієслів: «чи здійснював …», «чи перебував …», «чи був присутній …», «чи тримав в руках …», «чи наносив удари …», «чи ховав …» і т.і. Питання може бути таке: » Чи здійснював Петров будь-які насильницькі дії відносно Іванова.»

2. «Чи має Петров будь яке навмисне видношення до вчиненого злочину, а саме … (допомагав, виконував, інформував, ховав та інше)»
3. «Чи відповідають фізіологічні реакції Петрова його вербальним відповідям на питання про … та інше»

4. Методично обґрунтованими є питання про обізнаність, тобто «Чи бачив…», «чи знає …», «чи відомо …», «чи має … будь-яку інформацію про обставини та деталі скоєного злочину». Питання може виглядати так: » Чи приховує Петров свою обізнаність про деталі і обставини скоєного злочину відносно Іванова?»

5. «За яких обставин і в який момент часу Петров міг отримати інформацію про обставини і деталі скоєного злочину? Чи могла ця інформація бути отримана ним у момент події?»
При призначенніта проведенні ПФЕ неприпустимо постановка і з’ясування таких питань як:

6. «Чи думав …», «чи планував …», «чи збирався …», тому що це питання про те, що не відбулося.

7. Питання типу: «Наскільки бездоганні і якісні джерела доказів, покладені досудовим слідством в основу обвинувачення?» або «Чи є причини для обмови з боку осіб, на свідченнях яких будується обвинувачення?», також неприпустимі. Ці питання про наявність або відсутність будь-яких об’єктивних даних, по суті є правовою оцінкою матеріалів кримінальної справи, що до компетенції експерта-поліграфолога не відносяться і він цього робити не правомочний, на що прямо вказує пленум Верховного суду України № 8 від 30.05.97 р. [5].

Завжди потрібно пам’ятати, що будь-яка перевірка на поліграфі проводитися насамперед з добровільної згоди самого підекспертного, бажаючого підтвердити свої свідчення таким чином. Виходячи з даної особливості, дослідження яки проводяться поліграфологом досить високого професійного рівня, є надійним інструментом підтвердження його непричетністіі необізнаності щирого перевіряємого, а вже потім причетності та обізнаності завідомо брехливого перевіряємого.

8. При підготовці до проведення ПФЕ в обов’язковому порядку необхідно:

- Враховувати індивідуально-психологічні особливості підекспертного, на що, наприклад, вказують державні вимоги підготовки експертів-поліграфологів у Російській Федерації [6].
- Підекспертний повинен бути відпочившим, він не повинен відчувати хворобливих відчуттів, голоду, спраги та інше;
- Вимагається неухильне дотримання теплового режиму у приміщенні де буде проводитися перевірка, людині має бути комфортно (не холодно і не жарко);
- Неприпустимо проводити експертне дослідження осіб у стані сп’яніння, у стані похмілля, що знаходяться у виснаженому стані та інше;
- З’ясувати до початку проведення досліджень наявність серйозних хронічних хвороб, які можуть викликати у підекспертного загострення із за переживань і хвилювань, і негативно позначитися на його здоров’ї, аж до госпіталізації.
- Неприпустимо проводити експертне дослідження у вечірній та нічний час, так як на його результативність і об’єктивність сильно впливають біологічні цикли організму людини;

9. При проведенні ПФЕ необхідно в обов’язковому порядку виконати наступне:

- Здійснювати постійний відеозапис всього ходу дослідження, при цьому, оголошувати час його початку, періоди перерв для відпочинку і час закінчення ПФЕ;
- На період проведення ПФЕ відключити мобільний зв’язок, максимально виключити будь-який зовнішній вплив на підекспертного у вигляді шуму, настінних оголошень, картин, плакатів, присутності конвою чи інших осіб, які можуть психологічно пригнічувати перевіряємого та інше;
- Роз’яснити підекспертному його права, правила та вимоги, яких він повинен обов’язково дотримуватися при проходженні ПФЕ;

10. При підготовці висновку за результатами проведеної ПФЕ, спеціаліст-поліграфолог повинен в нього включити:

- Словник спеціальних термінів, які використовуються у тексті висновку;
- Список літератури та роз’яснювальні посилання за текстом висновку;
- Короткий опис методик,які використовуються при проведенні ПФЕ;
- Таблиці експертного обрахунку поліграм;
- Обгрунтування висновків за кожним тестом;
- Синтезуючий аналіз усіх проведених тестів з встановленням причинно-наслідкових зв’язків між отриманими результатами з логічним обгрунтуванням зроблених висновків;
- При формулюванні експертних висновків, поліграфолог повинен виключати будь-які судження правового характеру. Російський криміналіст-вчений Авер’янова Т.В. вказує: «Висновки експертизи повинні бути однозначними, зрозумілими, всі частини висновку повинні бути узгоджені між собою, не суперечити один одному. Експерт повинен давати відповіді лише на поставлені йому у постанові питання, висновки повинні виходити з результатів проведеного дослідження, бути логічно вірно вибудовані і формулюватися відповідно з спеціальними знаннями і за внутрішнім переконанням експерта. Експерт повинен не описувати факти, як вони відбувалися, а пояснювати ці факти, пояснювати походження фактів, викладати свою думку про ці факти. Якщо експерт це робить, то він зрозумів механізм та закономірність утворення слідів, тобто знайшов стабільні, індивідуальні ознаки об’єкта, сукупність яких є достатньою підставою для достовірного висновку експерта [3].

Висновки у заключенні ПФЕ, на нашу думку, можуть бути сформульовані приблизно таким чином:

«Виявлені фізіологічні реакції обвинуваченого Петрова на перевірочні питання за яких обставин він дізнався про смерть потерпілого Іванова, свідчать про наявність в його пам’яті ідеальних слідів (образів подій) про те, що …» або «Проявлені фізіологічні реакції обвинуваченого Петрова у більшості випадків (не) є стійкими та вираженими. Їх сукупність і системність, зареєстрована ​​на Значущі (перевірочні) питання тестів, (не) узгоджується з повідомленою ним вербальною інформацією та відповідями на тестові питання про те, що він … » або « Проявлені фізіологічні реакції обвинуваченого Петрова на запитання тестів свідчать про те, що інформація про деталі скоєного злочину, яку він має, була отримана ним у момент події, в результаті особистої присутності. Обставини, що спричинили утворення ідеальних слідів у його пам’яті про події досліджуваного минулого, пов’язаного із загибеллю потерпілого Іванова, перебувають у прямому причинно-наслідковому зв’язку з його особистими діями. Ці ідеальні сліди утворилися природним шляхом.»

11. Для наочності і переконливості зроблених у заключенні висновків, як додатки необхідно долучати:

- Оригінал письмової заяви підекспертного з його згодою пройти психофізіологічну експертизу на поліграфі;
- Відеозапис ходу проведеного дослідження на загальнодоступному носії інформації (лазерний диск, карта пам’яті, кассета, тощо)
- Роздруковані поліграми з чіткими кривими, та зрозумілимїх позначенням каналів поліграфа;
- Тестові питальники, з повним переліком і позначенням типу питань;
- Документи, що підтверджують освіту, кваліфікацію та повноваження фахівця-поліграфолога;

Наповнюваність таобгрунтування висновків заключення повинна дозволяти, при необхідності, провести незалежну оцінку обґрунтованості результатів ПФЕ іншим фахівцем-поліграфологом, на підставі Додатків — тестових анкет, таблиц, поліграм та відеозапису ходу проведення дослідження. Про валідность результатів ПФЕ можна говорити тільки при неухильному дотриманні: по-перше, правил підготовки та проведення ПФЕ;в-друге, грамотного і вірного використання існуючих методик поліграфного тестування;в-третє, уміння фахівця дати кваліфіковану експертну оцінку отриманим результатам. Посилання фахівця-поліграфолога виключно тільки на комп’ютерний (програмний) розрахунок результатів поліграфного тестування — неприпустиме.

Автор статті сподівається, що піднята тема є підставою для розробки і визнання хочаб відомчих методичних рекомендацій для проведення ПФЕ.Що викладена інформація дасть поштовх для більш глибоких і розширених науково-теоретичних досліджень проблеми ПФЕ в Україні. Крім цього, стаття дозволить опонентам замислитися про кадрові проблеми складності і тривалості підготовки фахівців-поліграфологів експертного рівня. На нашу думку, в даний час є всі необхідні передумови для впровадження у практику українського судочинства експертних досліджень на поліграфі та отримання офіційного визнання даного криміналістичного дослідження як один із видів процесуальних доказів.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ:

1. Поповічев С.В. «Просто збрехати Важко. Інструментальна детекція брехні: від ідеології до технології », М.: Група ЕПОС, 2011, стор 7, (400 с.; з іл.), ISBN 978-5-901333-07-5.
2. Суворова Л.О. «Ідеальні сліди в криміналістиці», М.: Юрлітінформ, 2010, стор.132-133 (176 с.) ISBN 978-5-93295-621-2.
3. Авер’янова Т.В. «Судова експертиза. Курс загальної теорії », М.: Норма, 2009, стор.244-277.
4. Олдерт Фрай «Брехня. Три способи виявлення », СПб.: Прайм-Еврознак, 2006, стор.252-256 (284 с.), ISBN 5-93878-278-3, [пер. на рус. А. Єршова, О.Ісако—Кулаков, Н. Миронов, А. Смирнов] Aldert Vrij «DETECTING LIES AND DECEIT» The Psychology of Lying and the Implications for Professional Practice, John Wiley & Song, Ltd., 2000.
5. Пункт 2, Пленум Верховного суду України № 8 від 30.05.1997 р. «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах».
6. п.6, Державні вимоги до мінімуму змісту та рівню вимог до фахівців для отримання додаткової кваліфікації «Судовий експерт проведення психофізіологічного дослідження з використанням поліграфа», затверджені 05.03.2004 р. Міністерством освіти Російської федерації за № ГТППК 34/36, введені в дію Наказом Міністерства освіти РФ № 1547 від 08.04.2004 р.
7. Код 2144.2 — «експерт-поліграфолог», Національний класифікатор професій України ДК: 003 «Класифікатор професій», введено в дію наказом Держспоживстандарту України № 237 від 28 липня 2010 року.
8. Вирок апеляційного суду Луганської області від 18.06.2009 року по кримінальній справі № 1-47 \ 2009 щодо підсудного Т.А.А., обвинуваченого у ст.ст 115 ч.2 п.2, 10; 153 ч.3; 152 ч.4 КК України, засуджен до 15 років позбавлення волі.
9. Вирок апеляційного суду Луганської області від 13.04.2010 року по кримінальній справі № 1-13 \ 2010 щодо підсудного С.Ю.І., обвинуваченого за ст. 121 ч.1, 115 ч.2 п.9 КК України, засуджений до 13 років позбавлення волі.
10. Кримінальна справа № 07-6953 за обвинуваченням Д.С.В., Л.С.Г., К.А.В., розслідувалася СУ УМВС України в Київській області, в даний час розглядається в суді.
11. Кримінальна справа № 05\08\1399 за підозрою Р.С.В. у вчиненні злочину передбаченого ст. 121 КК України, розслідувалася СВ Жовтневого РВ ЛМУ ГУМВС України в Луганській області.
12. Кримінальна справа № 05/11/0008 за підозрою Т.С.І. у вчиненні злочину передбаченого ст. 296 КК України, розслідувалася СВ Жовтневого РВ ЛМУ ГУМВС України в Луганській області.
13. Кримінальна справа № 17/10/0807 за підозрою Ш.Е, Г.О., Р.О. у вчиненні злочину передбаченого ст. 115 КК України, розслідувалася СВ Свердловського МВ УМВС України в Луганській області.

Наверх